- уповільнювати
- (впові́льнювати), -юю, -юєш, недок., упові́льнити (впові́льнити), -ню, -ниш, док., перех.Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Уповільнювати кроки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
уповільнювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
уповільнювати — 1) = вповільнювати, уповільнити, вповільнити (робити повільнішим, зменшувати швидкість чого н.), притишувати, притишити, стишувати, стишити, зменшувати, зменшити; загальмовувати, загальмувати, пригальмовувати, пригальмувати (за допомогою гальма); … Словник синонімів української мови
уповільнюваний — (впові/льнюваний), а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уповільнювати (впові/льнювати) … Український тлумачний словник
уповільнювання — (впові/льнювання), я, с. Дія за знач. уповільнювати і уповільнюватися … Український тлумачний словник
уповільняти — вільням, няш, (уповільнити, вільню), Пр. Уповільнювати; робити повільнішим, зменшувати швидкість чого небудь … Словник лемківскої говірки
уповільнити — див. уповільнювати … Український тлумачний словник
уповільнюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до уповільнювати … Український тлумачний словник
уповільнити — див. уповільнювати … Словник синонімів української мови
вповільнювати — див. уповільнювати … Словник синонімів української мови
стопорити — рю, риш, недок. 1) перех. Зупиняти або уповільнювати хід, роботу механізму, машини. || Закріплювати стопором (яку небудь деталь). Стопорити гайку. || перен., розм. Затримувати, уповільнювати розвиток, хід якої небудь справи, якогось заходу, явища … Український тлумачний словник